Після знищення складу: як українському бізнесу перебудувати складську логістику й захистити товарні запаси

Складська логістика під час війни стала для українського бізнесу питанням безперервності роботи. Російські атаки призводять до руйнування логістичних центрів, знищення матеріальних цінностей і порушення ланцюгів постачання. Компанії змушені оперативно шукати нові приміщення, переносити продукцію та перебудовувати звичні процеси.

За даними Національного банку України, від початку повномасштабної війни країна втратила близько 2,1 млн кв. м складських площ. Приблизно 800 тис. кв. м із них було знищено лише за липень–вересень 2026 року. За цей період також зафіксували 153 випадки цілеспрямованого пошкодження складських об'єктів. Статистика НБУ наочно демонструє вразливість інфраструктури зберігання.

Тому бізнесу важливо заздалегідь продумати план дій: як розподілити запаси, організувати альтернативні маршрути та зберегти контроль над товарами, навіть якщо один зі складів стане недоступним.

Як захистити товарні запаси й організувати їхнє управління під час війни?

Один із найдієвіших способів знизити ризики — диверсифікувати складську мережу. Якщо вся продукція зберігається в одному місці, пошкодження цього об'єкта може паралізувати роботу підприємства. Розподілення запасів між кількома локаціями допомагає зменшити цю залежність.

Водночас децентралізація не означає, що кожну позицію потрібно розподіляти між десятками складів. Це збільшує витрати на оренду, транспортування та облік. Розподіляти товари слід з урахуванням попиту, собівартості й наслідків можливого дефіциту.

1. Визначте, які товари потребують резерву

Почніть з аналізу номенклатури. Для цього використовують ABC-аналіз, який допомагає структурувати продукцію за її часткою в загальній вартості або обороті:

  • Група A — позиції з найбільшим внеском у продажі чи вартість. Вони потребують найпильнішого контролю.
  • Група B — товари із середніми показниками.
  • Група C — позиції з мінімальним внеском у загальну вартість запасів.

Окремо оцініть стабільність попиту та строки постачання. Наприклад, сировина, дефіцит якої здатний зупинити виробництво, потребує страхового запасу навіть за невеликого обсягу продажів.

Практична порада: визначте критично важливі товари та встановіть для них мінімальний резерв. Це стане основою для розподілу запасів між альтернативними майданчиками.





2. Передбачте резервні склади й альтернативні маршрути

Резервний склад не обов'язково має бути великим логістичним комплексом. Це може бути невелике орендоване приміщення, майданчик партнерів або інша локація, яку бізнес зможе залучити в короткий термін.

Заздалегідь узгодьте, які товари там зберігатимуться, хто відповідатиме за приймання та відвантаження і як передаватиметься інформація про залишки.

Крім того, варто мати альтернативних перевізників. Повна залежність від однієї транспортної компанії створює додаткові ризики в умовах форс-мажору.

Як управляти кількома складами як єдиною системою?

Коли запаси розподілені між різними локаціями, менеджменту потрібно бачити загальну картину: скільки товару є на кожному майданчику, де виникає дефіцит і звідки найшвидше та найвигідніше відправити замовлення клієнту.

Під час вибору додаткових локацій враховуйте:

  1. транспортну доступність і віддаленість від ключових клієнтів та постачальників;
  2. умови зберігання, зокрема температурний режим і безпеку;
  3. вартість оренди та обслуговування.


Кожен склад повинен мати чітку роль: центральне зберігання, регіональний розподіл, тимчасовий буфер або резерв.

Особливу увагу приділяйте внутрішнім переміщенням. Для кожної операції важливо фіксувати місце відправлення, пункт призначення, товар, кількість і статус доставки.

Окрема зона ризику — товари в дорозі. Якщо продукція вже виїхала з одного складу, але ще не надійшла до іншого, працівники можуть помилково вважати її доступною для продажу. Це створює ризик подвійного резервування та зриву замовлень.

Що робити після знищення або пошкодження складу?

Навіть за наявності резервних майданчиків підприємству потрібен чіткий алгоритм дій на випадок втрати основного об'єкта:


Проведіть інвентаризацію. З'ясуйте, що саме було на складі на момент інциденту, які залишки вдалося врятувати, а які втрачено. 

Перерозподіліть доступні запаси. Визначте, які замовлення можна виконати з інших майданчиків, що потрібно перемістити, а які позиції — дозамовити.

Перебудуйте логістику.
Узгодьте нові маршрути з перевізниками, задійте резервні площі та повідомте клієнтів про можливі зміни строків доставки.

Перегляньте складську модель. Після стабілізації ситуації оцініть, чи не залишилася компанія надмірно залежною від однієї локації.

Як ERP-система допомагає управляти розподіленою складською мережею?

Чим більше складських локацій використовує компанія, тим важче контролювати залишки вручну. Електронні таблиці та окремі програми можуть містити суперечливі дані, а менеджерам доводиться витрачати час на дзвінки й уточнення наявності товарів.

ERP-система об'єднує складські процеси в єдиному інформаційному середовищі. Це допомагає команді працювати з актуальними даними та координувати операції.

Контроль залишків за локаціями.

Система веде окремий облік товарів на складах і у внутрішніх зонах. Працівники бачать, де перебуває продукція, що зарезервовано під замовлення, а що доступне для продажу.

Облік переміщень і товарів у дорозі.

Переміщення між складами фіксуються в системі. Статус товару змінюється відповідно до етапу операції, тому його простіше відстежувати до фактичного приймання.


Планування поповнення запасів.

ERP може враховувати мінімальні залишки, попит і строки доставки. Якщо на регіональному складі бракує товару, система допомагає сформувати потребу в закупівлі або внутрішньому переміщенні.


Odoo Inventory для управління складською логістикою

Модуль Склад в Odoo дає змогу управляти кількома складами, внутрішніми локаціями, переміщеннями та поповненням запасів.

Серед можливостей для розподіленої складської мережі:

  • Кілька складів в одній системі: облік центральних, регіональних і резервних майданчиків.
  • Внутрішні переміщення: налаштування маршрутів між складами та контроль відвантаження й приймання товарів.
  • Автоматизація поповнення: встановлення мінімальних і максимальних рівнів запасів.
  • Облік партій і серійних номерів: простежуваність руху продукції.
  • Зв'язок із закупівлями та продажами: відділ продажів бачить доступність товарів, а закупівельники можуть вчасно планувати поповнення.

Практичний сценарій: основний склад став недоступним. Команда перевіряє залишки на регіональних майданчиках, визначає, які замовлення можна виконати, формує переміщення дефіцитних позицій і планує нові закупівлі. Відділ продажів отримує інформацію про доступність товарів, логісти — завдання на переміщення, а керівництво — актуальну картину запасів.

ERP не може захистити фізичний склад від ворожих атак або гарантувати збереження товарів. Її завдання — допомогти підприємству контролювати інформацію, координувати операції та швидше адаптуватися до змін.

Втрата складського об'єкта створює серйозну загрозу для бізнесу, особливо коли всі запаси зосереджені в одному місці. Тому важливо заздалегідь переглядати логістичну модель: розподіляти товари, створювати резервні майданчики та цифровізувати облік.

Команда ERP Ukraїne допомагає українським підприємствам впроваджувати Odoo та адаптувати систему до потреб бізнесу й українського обліку.

Зверніться до ERP Ukraїne за консультацією щодо автоматизації складської логістики та налаштування управління кількома складами.

FAQ: поширені запитання про складську логістику під час війни

Тут буде відображатися ваш динамічний сніпет... Це повідомлення відображається, оскільки ви не вказали фільтр і шаблон для використання.
in Blog
Sign in to leave a comment